хаотично
ХАОТИ́ЧНО. Присл. до хаоти́чний.
Очерети по Удаю — мов дикий праліс. Проростають буйно, хаотично (Мушк., Серце.., 1962, 82);
Кирило довго, з усієї сили засвистав.. Собаки хаотично загавкали близько перелазу (Ірчан, II, 1958, 87);
Останні місяці його життя були суцільним п’яним божевіллям, маренням, в якому хаотично перепліталися події, люди, розмови… (Ткач, Плем’я.., 1961, 363);
Вважається, що струм у металах проводять вільні, тобто не зв’язані з ядрами електрони. Коли різниці потенціалів немає, вони рухаються хаотично (Наука.., 3, 1972, 48).
Словник української мови (СУМ-11)