хаптурка
ХАПТУ́РКА, и, ж., заст., діал. Зменш. до хапту́ра.
Вже звісно, що кому припаде біда, кому лучиться лихо, а судящим то відсіля, то відтіля перепадуть хаптурки (Кв.-Осн., II, 1956, 261).
Словник української мови (СУМ-11)ХАПТУ́РКА, и, ж., заст., діал. Зменш. до хапту́ра.
Вже звісно, що кому припаде біда, кому лучиться лихо, а судящим то відсіля, то відтіля перепадуть хаптурки (Кв.-Осн., II, 1956, 261).
Словник української мови (СУМ-11)