характерство

ХАРАКТЕ́РСТВО, а, с., заст. Чаклунство.

Зміркував характерник, що ні до чого.. не придалося його характерство (Крим., Вибр., 1965, 192);

— Не дурно, мабуть, іде між людьми поголоска про їх [запорожців] характерство… Утікає од татар, розстеле на воді бурку да й попливе (П. Куліш, Вибр., 1969, 101).

Значення в інших словниках

1. характерство — характе́рство іменник середнього роду чаклунство іст.  Орфографічний словник української мови
2. характерство — ХАРАКТЕ́РСТВО, а, с., заст. Чаклунство. Зміркував характерник, що ні до чого .. не придалося його характерство (А. Кримський); – Не дурно, мабуть, іде між людьми поголоска про їх [запорожців] характерство... Утікає од татар, розстеле на воді бурку да й попливе (П. Куліш).  Словник української мови у 20 томах
3. характерство — -а, с. Чаклунство.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. характерство — Характерство, -ва с. Колдовство. К. ЧР. 151. Вони беруть однією хистю, а в нашого брата про запас і характерство єсть. К. ЧР. 128.  Словник української мови Грінченка