харем

ХАРЕ́М, у, ч., заст. Гарем.

Туркеня дрімала, Дрімав у харемі ледачий султан (Шевч., І, 1963, 199).

Значення в інших словниках

1. харем — харе́м іменник чоловічого роду гарем арх.  Орфографічний словник української мови
2. харем — ХАРЕ́М, у, ч., заст. Гарем. Туркеня дрімала, Дрімав у харемі ледачий султан (Т. Шевченко).  Словник української мови у 20 томах
3. харем — -у, ч., заст. Гарем.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. харем — Харе́м, -му, в -мі; -ре́ми, -мів  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. харем — Харем, -му м. Гаремъ. Дрімає в харемі — в раю Византія. Шевч. 58.  Словник української мови Грінченка