хвастати

ХВА́СТАТИ, аю, аєш, недок. Хвалити себе, хвалитися ким-, чим-небудь.

Здоров’я моє краще, та я ще боюсь хвастать (Л. Укр., V, 1956, 189);

— Я ще буду пити,— хвастаючи, сказала вона. І знову налила чаю, знову підсипала у його більше, ніж перший раз, вина (Мирний, III, 1954, 279);

Матвій говорив з захватом, і тому здавалося, ніби він трохи хвастав (Коз., Нові Потоки, 1948, 107).

Значення в інших словниках

1. хвастати — хва́стати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. хвастати — Хвалитися, вихвалятися, с. ХИЗУВАТИСЯ, ЧВАНИТИСЯ, р. хвастатися.  Словник синонімів Караванського
3. хвастати — див. хвалитися  Словник синонімів Вусика
4. хвастати — ХВА́СТАТИ, аю, аєш, недок. Хвалити себе, хвалитися ким-, чим-небудь. Здоров'я моє краще, та я ще боюсь хвастать (Леся Українка); – Я ще буду пити, – хвастаючи, сказала вона.  Словник української мови у 20 томах
5. хвастати — -аю, -аєш, недок. Хвалити себе, хвалитися ким-, чим-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
6. хвастати — ХВАЛИ́ТИСЯ ким, чим і з спол. щ о (хвалити себе, щось своє, своїх близьких), ПОХВАЛЯ́ТИСЯ, ВИХВАЛЯ́ТИСЯ підсил., ХВА́СТАТИ підсил., ХВА́СТАТИСЯ підсил., СЛА́ВИТИСЯ розм., ФАНФАРО́НИТИ розм.; КОЗИРЯ́ТИ розм. (виставляти як свою перевагу). — Док.  Словник синонімів української мови
7. хвастати — Хвастати, -таю, -єш гл. Хвастать. Не хвастай, що в тебе сто рублів є. Ном. № 11213.  Словник української мови Грінченка