хвилити
ХВИЛИ́ТИ, лить, недок., поет. Те саме, що хвилюва́ти 1.
Буря дужче хвилить, Світ весь обійма. Чайка в небі квилить: — Сили вже нема… (Бичко, Срібноліття, 1973, 282).
Хви́лі хвили́ти — нести хвилі; хвилюватися.
Словник української мови (СУМ-11)