хибно

ХИ́БНО. Присл. до хи́бний.

Може, все це хибно, все це дрібно? Може, все це вигадала я?.. Хоч би знати, що тобі потрібна ця любов непрохана моя! (Забіла, Поезії, 1963, 70).

Значення в інших словниках

1. хибно — хи́бно прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. хибно — ХИ́БНО. Присл. до хи́бний. Може, все це хибно, все це дрібно? Може, все це вигадала я?.. Хоч би знати, що тобі потрібна ця любов непрохана моя! (Н. Забіла).  Словник української мови у 20 томах
3. хибно — Присл. до хибний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. хибно — Хи́бно, присл.  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. хибно — Хибно нар. Ошибочно.  Словник української мови Грінченка