хижачка

ХИЖА́ЧКА, и, ж. Жін. до хижа́к.

У басейн, де мешкала акула, по черзі опускали щити різного кольору. І щоразу, тільки-но з’являвся у воді яскраво-жовтий щит, хижачка, вкрай наполохана, шарахала в найдальший куток басейну… (Наука.., 1, 1966, 14);

*У порівн. Вероніка теж була незвична — в новій коричневій шубці, мов граціозна молода хижачка в далекому пралісі, вона йшла, вигинаючись усім своїм довгим звивистим тілом, йшла зовсім нечутна серед білої тиші новорічної ночі (Загреб., День.., 1964, 263).

Значення в інших словниках

1. хижачка — хижа́чка іменник жіночого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. хижачка — ХИЖА́ЧКА, и, ж. Жін. до хижа́к. У басейн, де мешкала акула, по черзі опускали щити різного кольору. І щоразу, тільки-но з'являвся у воді яскраво-жовтий щит, хижачка, вкрай наполохана, шарахала в найдальший куток басейну... (з наук.-попул. літ.  Словник української мови у 20 томах
3. хижачка — -и. Жін. до хижак.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. хижачка — Хижа́чка, -чки, -чці; -жа́чки, -жа́чок  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)