хиряк
ХИРЯ́К, а́, ч., розм. Хвороблива, квола, немічна людина.
Артамонов гірше не злюбив Павла, бачачи, що син уперто продовжує товаришувати з цим голодранцем, хиряком (Горький, Діло Артам., перекл. за ред. Варкентін, 1950, 85).
Словник української мови (СУМ-11)