хитромудро
ХИТРОМУ́ДРО. Присл. до хитрому́дрий.
Лист складено хитромудро (Життя і тв. Т. Г. Шевченка, 1959, 243);
Фігури, цебто маяки, дуже хитромудро збудовані, на случай [випадок] несподіваного набігу, щоб разом оповістить увесь край (Стор., І, 1957, 263).
Словник української мови (СУМ-11)