хитросплетений
ХИТРОСПЛЕ́ТЕНИЙ, а, е, книжн. Дуже складний; мудрований.
Із книжок Петро знав, що саме такими й бувають шпигуни: непомітна посада, непомітна зовнішність, єлейна мова. Він зірве хитросплетену машкару з баптистського проповідника (Жур., Даша, 1961, 34).
Словник української мови (СУМ-11)