хлистати
ХЛИСТА́ТИ, хлищу́, хли́щеш, недок., перех., розм.
1. Пити жадібно, швидко; пити;
// Пити що-небудь спиртне, перев. у великій кількості.
— Сивуху [Ентелл] так, як брагу, хлище (Котл., І, 1952, 97);
// Пити що-небудь, захоплюючи його язиком (про тварин).
В хаті на долівці —— розбита миска, розлита страва, свиня хлище розлите (Вас., III, 1960, 323);
Смачне густе пійло корова з цебра хлище (Горд., Заробітчани, 1949, 9).
2. Їсти ложкою яку-небудь (перев. рідку) страву.
Наварив юшки —— нехай хлищуть (Номис, 1864, № 3522).
Словник української мови (СУМ-11)