хлористий

ХЛО́РИСТИЙ, а, е. Який перебуває в сполуці з хлором або його похідними; який містить хлор.

Вона [соляна кислота] легко вступає в реакцію з багатьма металами, виділяючи водень і утворюючи солі — хлористі метали, або хлориди (Заг. хімія, 1955, 289);

До складу сольової маси сиваських розсолів входять хлористий натрій, хлористий магній, сірчанокислий магній, хлористий калій, солі брому та ін. (Наука.., 11, 1956, 13).

∆ Хло́ристий во́день — безбарвний газ з різким запахом, що становить сполуку хлору з воднем.

Від гострого запаху.. хлористого водню крутило в носі і дерло в горлі (Про вулкани.., 1955, 10);

Розчин хлористого водню у воді називається соляною кислотою (Хімія, 7, 1956, 88).

Значення в інших словниках

1. хлористий — хло́ристий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. хлористий — [хлориестией] м. (на) -стому/-с'т'ім, мн. -с'т'і  Орфоепічний словник української мови
3. хлористий — ХЛО́РИСТИЙ, а, е. Який перебуває в сполуці з хлором або його похідними; який містить хлор. Вона [соляна кислота] легко вступає в реакцію з багатьма металами, виділяючи водень і утворюючи солі – хлористі метали, або хлориди (з навч. літ.  Словник української мови у 20 томах
4. хлористий — Хло́ристий, -та, -те  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)