хлюскати
ХЛЮ́СКАТИ, аю, аєш, недок., діал. Хлюпати.
Дощ хлюскав у віконницю; вітер жалібно вив у димарі і свистав у невеличку щілину в вікні (Мирний, І, 1954, 319);
Біля шахти.. метушились робітники, бухтіла машина, хлюскали смоки (Гр., Без хліба, 1958, 163).
Словник української мови (СУМ-11)