хлібеня
ХЛІБЕНЯ́, я́ти, с., розм. Невелика хлібина.
Він, здається, справді ніколи нічого не робив..: змолотить копу за два-три дні, одвезе у млин; як з’їдять (Векла одно-двоє хлібенят глевких спече), то знов трохи підмолотить (Григ., Вибр., 1959, 59);
Дівчата поклали на стіл ложки, хлібеня, поставили три великі миски пісного капусняку, а тоді й самі посідали на тім краї столу (Головко, А. Гармаш, 1971, 390).
Словник української мови (СУМ-11)