хмелевий
ХМЕ́ЛЕВИЙ, а, е, ХМЕЛЬОВИ́Й, а́, е́. Прикм. до хміль 1.
Вже із хмелевих віт Прудкого Возного почулось: «Протестую!» (Міцк., П. Тадеуш, перекл. Рильського, 1949, 256);
Вони [шишки хмелю] золотисто-зеленого кольору з характерним хмельовим запахом (Лікар. рослини.., 1958, 166);
Основною базою хмелярства республіки по праву вважається Житомирщина. З її хмельових плантацій Україна одержує 65 процентів продукції (Рад. Укр., 23.VІІ 1967, 2);
// Приготовлений з хмелю, з хмелем.
Хмелеві дріжджі.
Словник української мови (СУМ-11)