холодніти
ХОЛОДНІ́ТИ, і́ю, і́ш, недок., розм. Те саме, що холоді́ти.
Доставала [шабля], шаленіла, Аж дзвеніла; Од напруги холодніла, Чисто била (Ус., Дорогами.., 1951, 149);
// безос.
Хмариться і холодніє. Буде дощ (Ірчан, II, 1958, 412);
Антосьові все холодніло та й холодніло в душі (Свидн., Люборацькі, 1955, 98).
Словник української мови (СУМ-11)