хортовий
ХОРТОВИ́Й, а́, е́. Стос. до хорта.
— Чи не обрав би ти собі місця, пророче божий, щоб тебе й собаками хортовими не знайшли? — клопотався Лодиженко, дістаючи з-під облізлого ослюка рулетку (Ле, Міжгір’я, 1953, 141).
Словник української мови (СУМ-11)