Словник української мови в 11 томах

хохля

ХО́ХЛЯ, і, ж., діал. Жердина з прив’язаним до неї канатом, якою тягнуть невід, пропускаючи її через ополонки під льодом.

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. хохля — хо́хля іменник жіночого роду діал.  Орфографічний словник української мови
  2. хохля — ХО́ХЛЯ, і, ж., риб., діал. Жердина з прив'язаним до неї канатом, якою тягнуть невід, пропускаючи її через ополонки під льодом.  Словник української мови у 20 томах
  3. хохля — хо́хля → кохля  Лексикон львівський: поважно і на жарт
  4. хохля — -і, ж., діал. Жердина з прив'язаним до неї канатом, якою тягнуть невід, пропускаючи її крізь ополонки під льодом.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. хохля — Хохля, -лі ж. Жердь, съ привязаннымъ къ ней канатомъ невода, пропуская которую отъ проруби къ проруби подо льдомъ, тянуть неводъ. Вас. 187. Браун. 11.  Словник української мови Грінченка