храмина

ХРА́МИ́НА, и, ж., заст.

1. Храм (у 1, 3 знач.).

Щось невідоме в той час, Як млою криються долини, Тебе тягло сюди щораз Під дах високої храмини (Щог., Поезії, 1958, 225);

Собор справив на неї величезне враження. Їй здавалось, що вона потрапила в справжню храмину, де людина може забути про всі злигодні життя, єднається з богом (Скл., Святослав, 1959, 169);

З вірою в високе ми ішли в храмину Розуму й освіти (Щог., Поезії, 1958, 272).

2. Хороми (у 1 знач.).

І в багряниці довгополій Ходив по храмині, ходив, Аж поки, лобом неширокий, В своїм гаремі одинокий, Саул сердега одурів (Шевч., II, 1953, 352).

Значення в інших словниках

1. храмина — хра́ми́на іменник жіночого роду рідко  Орфографічний словник української мови
2. храмина — див. дім  Словник синонімів Вусика
3. храмина — ХРА́МИ́НА, и, ж., заст. 1. Храм (у 1, 3 знач.). Щось невідоме в той час, Як млою криються долини, Тебе тягло сюди щораз Під дах високої храмини (Я. Щоголів); Собор справив на неї величезне враження.  Словник української мови у 20 томах
4. храмина — -и, ж., заст. 1》 Храм (у 1, 3 знач.). 2》 Хороми (у 1 знач.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. храмина — СВЯТИ́НЯ (місце релігійного поклоніння), СВЯТИ́ЛИЩЕ, ХРАМ, ХРАМИНА. СВЯТИ́НЯ (що-небудь особливо дороге, глибоко шановане), СВЯ́ТОЩІ мн.; ХРАМ, ХРА́МИ́НА заст. (місце, яке викликає почуття великої поваги).  Словник синонімів української мови
6. храмина — Храмина, -ни ж. Постройка, храмина. Млин — чесна храмина. Ном. № 10299.  Словник української мови Грінченка