хрестовий
ХРЕСТО́ВИЙ, а, е.
1. Стос. до хреста (у 1-3 знач.).
♦ Хресто́ві похо́ди:
а) військово-колонізаторські походи західноєвропейських рицарів на Близький Схід, у Прибалтику, проти слов’янських народів Східної Європи тощо (XI-XIII ст.), організовані католицькою церквою як священна війна проти «невірних» (мусульман), за звільнення Єрусалиму або проти єретиків (учасники походів мали на своєму одязі зображення хреста).
Венеціанці з’явилися в Криму незабаром після четвертого хрестового походу (1202-1204 рр. ), який закінчився розгромом Візантійської імперії (Нариси стар. іст. УРСР, 1957, 594);
б) антирадянські, контрреволюційні виступи реакційних кіл буржуазії.
І, доларові на догоду, Продажних речників уста Звуть до хрестового походу На наші села і міста (Рильський, II, 1960, 317).
2. Розташований хрест-навхрест; перехресний.
Для комутації абонентів замість звичайних поворотних використовуються так звані хрестові перемикачі (Наука.., 7, 1962, 39);
Реконструкція мотовила дала змогу проводити не паралельне, а хрестове намотування прядива (Рад. Укр., 7.VІІІ 1949, 3).
Словник української мови (СУМ-11)