Словник української мови в 11 томах

христьянин

ХРИСТЬЯНИ́Н, а, ч., заст. Християнин.

Там [у пеклі] всі невірні і христьяни, Були пани і мужики (Котл., І, 1952, 138);

«Бий, дзвоне, бий! Хмару розбий, Нехай хмара На татари, А сонечко на христьяне, Бий, дзвоне, бий!» (Шевч., II, 1963, 119).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. христьянин — ХРИСТЬЯНИ́Н, а, ч., заст. Християнин. Там [у пеклі] всі невірні і христьяни, Були пани і мужики (І. Котляревський); “Бий, дзвоне, бий! Хмару розбий, Нехай хмара На татари, А сонечко на христьяне, Бий, дзвоне, бий!” (Т. Шевченко).  Словник української мови у 20 томах
  2. христьянин — -а, ч., заст. Християнин.  Великий тлумачний словник сучасної мови