Словник української мови в 11 томах

хромосомний

ХРОМОСО́МНИЙ, а, е, біол. Прикм. до хромосо́ма.

[Воронюк: ] Пробачте, шановний голова Вченої ради, ви особисто говорили добру годину і виклали тут ще раз всю свою хромосомну теорію спадковості, а мені заважаєте дати довідку (Мороз, П’єси, 1959, 199);

Найпоширенішими аномаліями у новонароджених є вади у розвитку центральної нервової і серцево-судинної системи, а також природжені дефекти ротової порожнини. Проте з’ясувалося: іноді такі дефекти не пов’язані із спадковою хромосомною патологією (Наука.., 12, 1971, 10);

Хромосомна аберація, структурна хромосомна мутація — зміна структури хромосоми. Виникає внаслідок розриву хромосоми і з’єднання розірваних кінців у новій комбінації (Укр. с.-г. енц., III, 1972, 441).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. хромосомний — хромосо́мний прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. хромосомний — [хромосомнией] м. (на) -ному/ -н'ім, мн. -н'і  Орфоепічний словник української мови
  3. хромосомний — ХРОМОСО́МНИЙ, а, е, біол. Прикм. до хромосо́ма. [Воронюк: ] Пробачте, шановний голова Вченої ради, ви особисто говорили добру годину і виклали тут ще раз всю свою хромосомну теорію спадковості, а мені заважаєте дати довідку (З.  Словник української мови у 20 томах
  4. хромосомний — -а, -е, біол. Прикм. до хромосома. Хромосомний набір — сукупність хромосом, що знаходяться в кожній клітині організму. Хромосомні хвороби — спадкові захворювання, обумовлені зміною кількості або структури хромосом.  Великий тлумачний словник сучасної мови