хромосомний
ХРОМОСО́МНИЙ, а, е, біол. Прикм. до хромосо́ма.
[Воронюк: ] Пробачте, шановний голова Вченої ради, ви особисто говорили добру годину і виклали тут ще раз всю свою хромосомну теорію спадковості, а мені заважаєте дати довідку (Мороз, П’єси, 1959, 199);
Найпоширенішими аномаліями у новонароджених є вади у розвитку центральної нервової і серцево-судинної системи, а також природжені дефекти ротової порожнини. Проте з’ясувалося: іноді такі дефекти не пов’язані із спадковою хромосомною патологією (Наука.., 12, 1971, 10);
Хромосомна аберація, структурна хромосомна мутація — зміна структури хромосоми. Виникає внаслідок розриву хромосоми і з’єднання розірваних кінців у новій комбінації (Укр. с.-г. енц., III, 1972, 441).
Словник української мови (СУМ-11)