хрускотливий

ХРУСКОТЛИ́ВИЙ, а, е. Те саме, що хрустки́й 1.

Вчителька поставила на стіл тарілку з хрускотливими вергунами, схожими на рум’яні вушка (Донч., IV, 1957, 46).

Значення в інших словниках

1. хрускотливий — хрускотли́вий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. хрускотливий — ХРУСКОТЛИ́ВИЙ, а, е. Те саме, що хрустки́й 1. Вчителька поставила на стіл тарілку з хрускотливими вергунами, схожими на рум'яні вушка (О. Донченко).  Словник української мови у 20 томах
3. хрускотливий — -а, -е. Те саме, що хрусткий 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. хрускотливий — ХРУСТКИ́Й (який тріщить при розжовуванні), ХРУМКИ́Й, ХРУМТЛИ́ВИЙ, ХРУМКОТЛИ́ВИЙ, ХРУСКОТЛИ́ВИЙ. Хрустке печиво; Хрумкі бублики; Вчителька поставила на стіл тарілку з хрускотливими вергунами (О. Донченко).  Словник синонімів української мови