хрьопнути

ХРЬО́ПНУТИ, ну, неш, док., перех. і неперех., розм. Однокр. до хрьо́пати.

Кричу я, кричу, він мовчить та ще дужче гуркає палічкою [паличкою] по горщикові, а далі як хрьопне! Так горня й розчахнулося! (Крим., Вибр., 1965, 367);

Мамій хрьопнув дверима і пішов до гурту (Добр., Тече річка.., 1961, 116);

— От вам і гостинець! Я ж казав, що нам більше не їздити до цієї панни,— крикнув погонич і хрьопнув гарбузом об землю (Н.-Лев., III, 1956, 28);

О! вона не жалкуватиме, що покохала його… Хто з ним зрівняється силою? Ніхто! Он учора Петраки.. намігсь боротися з ним, то він, Йон, як хрьопнув ним об землю, то мало з парубка душа не втекла… (Коцюб., І, 1955, 242).

Значення в інших словниках

1. хрьопнути — хрьо́пнути дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. хрьопнути — див. вдарити; падати  Словник синонімів Вусика
3. хрьопнути — ХРЬО́ПНУТИ, ну, неш, док., кого, що, розм. Однокр. до хрьо́пати. Кричу я, кричу, він мовчить та ще дужче гуркає палічкою [паличкою] по горщикові, а далі як хрьопне! Так горня й розчахнулося! (А. Кримський); Мамій хрьопнув дверима і пішов до гурту (С.  Словник української мови у 20 томах
4. хрьопнути — -ну, -неш, док., перех. і неперех., розм. Однокр. до хрьопати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. хрьопнути — БУ́ХНУТИ кого-що і ким-чим, розм. (поставити, покласти що-небудь недбалим, різким рухом або впустити що-небудь з глухим звуком, шумом, гуркотом), ГЕ́ПНУТИ розм., ГРИ́МНУТИ ким-чим, розм., БРЯ́ЗНУТИ підсил. розм., БРЯ́КНУТИ підсил. розм.  Словник синонімів української мови
6. хрьопнути — Хрьо́пнути, -ну, -неш гл. = хропнути. Як держала в руках дійницю з молоком, так і хрьопнула нею об землю. Харьк.  Словник української мови Грінченка