хрякати
ХРЯ́КАТИ, аю, аєш, недок., діал.
1. Харкати.
Мабуть, чи не сухоти добігла [Маруся] й кров’ю стала хрякати (Барв., Опов.., 1902, 454).
2. Хрюкати.
Словник української мови (СУМ-11)ХРЯ́КАТИ, аю, аєш, недок., діал.
1. Харкати.
Мабуть, чи не сухоти добігла [Маруся] й кров’ю стала хрякати (Барв., Опов.., 1902, 454).
2. Хрюкати.
Словник української мови (СУМ-11)