худобонька

ХУДО́БОНЬКА, и, ж.

1. Пестл. до худо́бка 1.

— Та вже хоч і невеличка худоба, та загорьована. Цілий вік жінка працювала — недоїдала, недопивала, та тобто тепер свою худобоньку на людську волю віддавати! — мовила Мотря (Л. Янов., І, 1959, 58).

2. діал. Пестл. до худо́бка 2.

Старі були собі заможненькі хазяїни і як повмирали, то зоставили діткам чимало-таки худобоньки, а особливо тієї скотини (Стор., I, 1957, 43).

Значення в інших словниках

1. худобонька — худо́бонька іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. худобонька — див. худоба  Словник синонімів Вусика
3. худобонька — ХУДО́БОНЬКА, и, ж. 1. Пестл. до худо́бка 1. – Та вже хоч і невеличка худоба, та загорьована. Цілий вік жінка працювала – недоїдала, недопивала, та тобто тепер свою худобоньку на людську волю віддавати! – мовила Мотря (Л. Яновська). 2. діал. Пестл.  Словник української мови у 20 томах
4. худобонька — -и, ж. 1》 Пестл. до худобка 1). 2》 діал. Пестл. до худобка 2).  Великий тлумачний словник сучасної мови