хунт
ХУНТ, а, ч., розм., заст. Фунт.
Купив я булки хунт (Тесл., З книги життя, 1949, 50);
Явдоха вилізла з-під комори, як дорогоцінний скарб тримаючи мішок з зерном. «Хунтів десять буде»,— зважила в руці жінка (Донч., III, 1956, 11).
Словник української мови (СУМ-11)