хуртовинити
ХУРТОВИ́НИТИ, нить, недок., рідко. Те саме, що хурде́лити.
Кура високими крильми У наші вікна хуртовинить! (Криж., Срібне весілля, 1957, 170);
Секретар повіткому встає із-за столу і довго міряє кроками просторий, холодний кабінет, прислухаючись, як за вікнами повіткому хуртовинить і сатаніє зимова ніч (Цюпа, Грози.., 1961, 124).
Словник української мови (СУМ-11)