хівинці
ХІВИ́НЦІ, ів, мн. (одн. хіви́нець, нця, ч.; хіви́нка, и, ж.). Назва жителів Хівинського ханства, що існувало до 1920 р. і було населене узбеками, туркменами, казахами та каракалпаками.
На невеличкий транспорт, який вийшов з Оренбурга на два дні раніше основного, напали хівинці і, хоч охорона відбила напад, чимало возів пограбовано (Тулуб, В степу.., 1964, 257).
Словник української мови (СУМ-11)