цапки
ЦА́ПКИ, присл., розм. Те саме, що ц́апа.
Море сказилося! Воно якось люто накидається на «Гетьмана». Підскакує під нього, ставить його цапки (Вишня, І, 1956, 187).
♦ Става́ти (ста́ти) ца́пки — те саме, що Става́ти (ста́ти) ца́па ( див. ца́па).
Осадив [Наливайко] білокопитого коня, що той аж цапки став (Ле, Наливайко, 1957, 100);
Вона [зима] не хотіла скоритися: ставала цапки, мела лютою хурделицею.., передчуваючи свій неминучий кінець (Епік, Тв., 1958, 164);
Станови́тися ца́пки див. станови́тися.
Словник української мови (СУМ-11)