царити
ЦАРИ́ТИ, рю́, ри́ш, недок. Те саме, що царюва́ти.
— Псарі з псарятами царять (Шевч., II, 1963, 415);
Царила тьма, світало світло правди, Боролось зло з добром, а людський дух Боровсь з терпінням (Фр., XIII, 1954, 232).
Словник української мови (СУМ-11)