целулоїд
ЦЕЛУЛО́ЇД, у, ч. Тверда пластична легкозаймиста речовина з нітроцелюлози й камфори, що вживається для виготовлення галантерейних виробів, іграшок, фото— та кіноплівок і т. ін.
Він дістав загорнену у целулоїд червону книжечку та дав її в руки командиру партизанського загону (Рибак, Час.., 1960, 270);
— Ти вздовж фронту не лети, Кулябко,— сказав старший лейтенант, водячи чорним нігтем по тьмяному целулоїду планшета.— Держи на Бердичів (Перв., Опов., 1970, 71);
Я робив його [кінофільм «Щорс»] з таким почуттям, начебто моя творчість здійснювалась не в мізерному целулоїді, а в камені чи в металі (Довж., І, 1958, 26).
Словник української мови (СУМ-11)