централ
ЦЕНТРА́Л, у, ч., заст. У дореволюційній Росії — центральна каторжна тюрма, призначена перев. для політичних в’язнів.
Фрунзе розповідав йому, Оленчукові, про себе, про юність, що минала на барикадах та в царських тюрмах, про безсонні ночі в Миколаївському каторжному централі (Гончар, II, 1959, 407);
Втративши надію відбити товаришів тут, в Петербурзі чи поблизу нього, вона сподівалася здійснити це по дорозі до котрогось з централів, через які звичайно лежав шлях далі — в Сибір, на каторгу (М. Ол., Туди, де бій, 1971, 152).
Словник української мови (СУМ-11)