центричний
ЦЕНТРИ́ЧНИЙ, а, е, спец. Який має вигляд ротонди; круглий (про форму будівлі, елемент орнаменту і т. ін.).
Центрична висотна композиція споруди, багатий декор фасадів профільованими пілястрами.. виділяли білгородський собор серед інших споруд тих часів (Образотв. мист., I, 1970, 33);
Зміни в малюнках рельєфних кахлів характеризувалися переходом від центричних до пишніших арабескових мотивів (Нар. тв. та етн., 3, 1968, 82).
Словник української мови (СУМ-11)