циркати
ЦИ́РКАТИ, аю, аєш, недок., розм.
1. Спльовувати крізь зуби; чвиркати.
Фронтовики.. перекидались жартами, підозріло позирали на статечних дядьків, зневажливо — на дівчат і циркали через губу під ноги (Смолич, Мир.., 1958, 177).
2. При доїнні витискувати струмінь молока.
3. Те саме, що сюрча́ти 1.
Стрибають, циркають ї квокчуть між кущами Дрозди (Рильський, Поеми, 1957, 221).
Словник української мови (СУМ-11)