цитований

ЦИТО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до цитува́ти.

Думка В. Іванова, висловлена в цитованій вище його статті про те, що специфічним предметом і специфічним змістом мистецтва є жива дійсність, або дійсність в живому виді, видається хоч і дуже загальною, але цілком вірною (Талант.., 1958, 56);

Укладачі книжки «Тисяча крилатих виразів» не тільки подають першоджерела цитованих виразів, але й ілюструють прикладами з різних творів української літератури, де зустрічається той чи інший вираз (Вітч., 11, 1964, 205);

// цито́вано, безос. присудк. сл.

Пушкін і Шевченко… Дві різні людські долі.. Які несхожі були у них дитинство та юність! Російська сім’я, де говорено французькою мовою, цитовано Вольтера й Парні.. Вбога сільська хата… Під’яремна праця батьків… Убожество на лоні прекрасної української природи… (Рильський, X, 1962, 37).

Значення в інших словниках

1. цитований — цито́ваний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. цитований — ЦИТО́ВАНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до цитува́ти. Думка В. Іванова, висловлена в цитованій вище його статті про те, що специфічним предметом і специфічним змістом мистецтва є жива дійсність, або дійсність в живому виді, видається хоч і дуже загальною...  Словник української мови у 20 томах
3. цитований — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до цитувати. || цитовано, безос. присудк. сл.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. цитований — Цито́ваний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)