цокатися
ЦО́КАТИСЯ, аюся, аєшся, недок.
1. Стукатися об щось.
В хмарах пилу клубочилися чорні хмари овець, пропливали, цокаючись рогами, розкішні корови (Стельмах, Вел. рідня, 1951, 539).
2. Торкатися своїм келихом (чаркою і т. ін.) келиха (чарки і т. ін.) іншого (на знак привітання, поздоровлення тощо).
Пани снували від одного столу до другого, цокались чарками, дзенькали тарілками, стукали ножами, виделками (Мирний, III, 1954, 287);
Князь підносить чару і цокається нею з одною Клавдою (Вільде, Пов. і опов., 1949, 186).
Словник української мови (СУМ-11)