цукровик
ЦУКРОВИ́К, а́, ч. Працівник цукрової промисловості.
Наш провідник був типовий робітник-цукровик: є щось таке специфічне в робітниках цукрових заводів, навіть у зовнішності (Смолич, III, 1959, 497);
Багато турбот нині у цукровиків Вінниччини. Цього року їм треба переробити близько 7 мільйонів тонн коренів. І вони впевнені, що успішно виконають це завдання (Роб. газ., 18.IX 1976, 2).
Словник української мови (СУМ-11)