цьвохкання
ЦЬВО́ХКАННЯ, я, с., розм. Дія за знач. цьво́хкати і звуки, утворювані цією дією.
Під ненаїждженими полозками потужно рипить сніг, від цьвохкання батога здіймається у повітря злякане гайвороння, з миршавої конячини парує (Кир., Вибр., 1960, 26).
Словник української мови (СУМ-11)