цілоденно
ЦІЛОДЕ́ННО. Присл. до цілоде́нний.
[Котовський:] Кіндрата з честю поховайте, та не де-небудь, а тут під гаєм.. Нехай йому листя цілоденно і вночі шумить (Тич., І, 1957, 274);
Не можна сказати, щоб так уже подобалось Ліні тут цілоденно ковтати підняту бульдозерами куряву та обпалювати на сухих вітрах своє біле личко (Гончар, Тронка, 1963, 258).
Словник української мови (СУМ-11)