цільність

ЦІ́ЛЬНІСТЬ, ності, ж. Властивість за знач. ці́льний¹.

Однією з найважливіших властивостей людського організму є висока, справді універсальна здатність до захисту цільності органів і тканини (Наука.., 11, 1961, 44);

Кожну частину [«Повії»] маю надію виготувати так, щоб всяка мала свою самостійність або цільність (Мирний, V, 1955, 360);

Цільність натури.. і добра, як на той час, освіта, зробили своє: покохавши Івана, Ольга неминуче повинна була стати і стала його соратницею у тій боротьбі, яку розпочала тоді молода демократія Галичини (Кол., Терен.., 1959, 186);

Савичев заздрив злитності Родіона з світом, тій цільності, якої йому самому так бракувало (Перв., Дикий мед, 1963, 34).

Значення в інших словниках

1. цільність — [ц’іл'н'іс'т'] -нос'т'і, ор. -н'іс'т'у  Орфоепічний словник української мови
2. цільність — ці́льність іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
3. цільність — ЦІ́ЛЬНІСТЬ, ності, ж. Властивість за знач. ці́льний¹. Однією з найважливіших властивостей людського організму є висока, справді універсальна здатність до захисту цільності органів і тканини (з наук.-попул. літ.  Словник української мови у 20 томах
4. цільність — -ності, ж. Властивість за знач. цільний I.  Великий тлумачний словник сучасної мови