чабанів
ЧАБАНІ́В, но́ва, но́ве. Прикм. до чаба́н; належний чабанові.
В обов’язки Лукії Назарівни не входить брати шефство над пернатими, однак вона не залишилась глухою до чабанової думки (Гончар, Тронка, 1963, 26).
Словник української мови (СУМ-11)