чайок
ЧАЙО́К, йку́, ч. Зменш.-пестл. до чай 3, 4.
— Та ви хоч чайку випийте. Зараз закипить (Головко, II, 1957, 442);
— Пий, синочку, чайок із свіжими бубликами, з солодкими цукерками (Донч., VI, 1957, 188);
— А може би пан доктор прийшов потім до мене на чайок. Адже змерз… (Мак., Вибр., 1954, 340).
Чайо́к попива́ти — проводити час за питтям чаю; чаювати.
— Бач, де вони примостилися! Зібрались утрьох земляки собі та й… чайок попивають (Мирний, III, 1954, 270).
Словник української мови (СУМ-11)