чародійно
ЧАРОДІ́ЙНО. Присл. до чароді́йний 2.
Якби була соловейком, що вночі співає Та в серденько чародійно Мир, любов вливає,— ..На ввесь голос щебетала б: Люблю тебе, Йване! (Пісні та романси.., II, 1956, 168);
Доньчині усмішки, дитячі ніжні доторки до щоки мовби проникали йому в саму душу і впливали на неї чародійно (Гончар, Тронка, 1963, 301).
Словник української мови (СУМ-11)