чароньки
ЧА́РОНЬКИ, ів, мн. Зменш.-пестл. до ча́ри.
Мої чароньки — чорні брівоньки, Моя принада — сама молода (Нар. лірика, 1956, 185);
Чароньки дівочі — Горять чорні очі, Як в чистому небі Зорі в опівночі!.. (Рудан., Тв., 1959, 123).
Словник української мови (СУМ-11)