частісінько
ЧАСТІ́СІНЬКО, присл., розм. Те саме, що часте́сенько.
Вівчар частісінько обманював женців, Що вовк його ватагу їв (Бор., Тв., 1957, 171);
Частісінько дякував собі [Олексій], що не оженився удруге: — Не було б такого порядку у господарстві (Кв.-Осн., II, 1956, 313).
Словник української мови (СУМ-11)