чвертка
ЧВЕ́РТКА, и, ж.
1. Пляшка місткістю 0,25 літра (звичайно наповнена горілкою, вином).
Захарко був собі такий немолодий чоловік, п’яниця пропащий: за чвертку горілки вигукував у громаді, що йому звелено (Гр., II, 1963, 350);
Сходилися сусіди, в хаті ставало гамірно, вітчим навіть діставав десь чвертку, частував охочих випити на дурничку (Кол., Терен.., 1959, 32).
2. Чверть аркуша (у 1 знач.).
Цупченко розстібнув чинарку, витяг і дав писареві.. пом’яту чвертку паперу (Гр., І, 1963, 305);
Зв’язківець подав Столярову чвертку цупкого цукрового паперу (Смолич, V, 1959, 803).
3. Старовинна міра об’єму сипких тіл, що дорівнює 8 четверикам (близько 210 л).
Інші радяться про свої хатні справи..; інший хвалиться, що вчора з полукіпка пшениці намолотив п’ять чверток (Фр., IV, 1950, 193);
Змололи чвертку пшенички, як золото. Василиха спекла калачі (Кобр., Вибр., 1954, 146).
4. Старовинна міра земельної площі, що становить 1,5 десятини.
— Є і в мене в першого — аж у семи шматках шість десятин. Є і в чвертку завбільшки за п’ять верст (Головко, II, 1957, 32).
5. Половина задньої частини м’ясної туші.
І що то за добра страва була! Борщ з яловичиною, каша з салом, ще й печене, чвертка бараняча (Кв.-Осн., II, 1956, 404).
6. Четверта частина цілого; чверть (у 1 знач.).
Догорів літній день. Щирим золотом приснуло сонце з-під високих а чорних ялин, половинкою вирізалось на крайнебі, тоне-тоне… ось чвертка … шматочок… іскринка — і нема вже! (Дн. Чайка, Тв., 1960, 87);
Цієї чвертки години цілком вистачить, щоб прибрати після себе… (Шовк., Інженери, 1935, 70);
// Чверть фунта.
Пройшов ще трохи, знов вернувся. Зайшов у крамницю, купив чвертку ковбаси і заніс її собаці (Рильський, Бабине літо, 1967, 96);
// Чверть аршина.
7. муз. Те саме, що чверть 4.
Такти третій і четвертий [коломийки] зв’язуються в один мотив ритмічний, що складається з чотирьох вісімок і двох чверток (Нар. тв. та етн., 2, 1964, 46).
Словник української мови (СУМ-11)