чекально
ЧЕКА́ЛЬНО. Присл. до чека́льний 1.
Його водянисті очі були спрямовані чекально на генерала (Рибак, Час.., 1960, 370);
Маркушевський дивився на нього непорозуміло, холодно, чекально (Ю. Бедзик, Альма матер, 1964, 277).
Словник української мови (СУМ-11)