червень

ЧЕ́РВЕНЬ¹, вня, ч. Шостий місяць календарного року; перший місяць літа.

Спека, як в червні, аж голова болить од жароти (Коцюб., III, 1956, 133).

ЧЕ́РВЕНЬ², вня, ч., заст. Червінь ( див. че́рвінь¹).

*У порівн. Під вагою ягід слива перегнулась, І горять, як червень, макові грядки (Щог., Поезії, 1958, 394).

Значення в інших словниках

1. червень — ЧЕРВЕНЬ – ЧЕРВІНЬ Червень, -вня, ч. Шостий місяць календарного року; перший місяць літа. Пох. червневий. Червінь1, -вені, ж. 1. Густа червоно-коричнева фарба для розписування череп’яного посуду. 2. Яскраво-червоні барви на чомусь.  Літературне слововживання
2. червень — [червеин'] -вн'а, ор. -внеим, м. (ў) -вн'і  Орфоепічний словник української мови
3. червень — ЧЕ́РВЕНЬ¹, вня, ч. Шостий місяць календарного року; перший місяць літа. Спека, як в червні, аж голова болить од жароти (М. Коцюбинський); В червні ворота підпиратимеш, то взимку голодний дрижатимеш (прислів'я). ЧЕ́РВЕНЬ² див. че́рвінь¹.  Словник української мови у 20 томах
4. червень — че́рвень 1 іменник чоловічого роду шостий місяць че́рвень 2 іменник жіночого роду червінь — фарба рідко  Орфографічний словник української мови
5. червень — I -вня, ч. Шостий місяць календарного року; перший місяць літа. II -вня, ч., заст. Червінь (див. червінь I).  Великий тлумачний словник сучасної мови
6. червень — Че́рвень, че́рвня, -неві, в че́рвні; че́рвні, -внів  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. червень — Червень, -вня м. 1) = червець 1. 2) = червець 2. Вх. Пч. І. 5.  Словник української мови Грінченка